- лудити
- -джу́, -ди́ш, недок., перех.Наносити олив'яне покриття на поверхню виробів з металу.••
Луди́ти о́чі кому, чиї — казати неправду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Луди́ти о́чі кому, чиї — казати неправду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лудити — мн. англиски работници кои кон крајот на 18. и на почетокот на 19. век ги уништувале машините зашто сметале дека тие се виновни за безработицата (наречени по Луд, работник кој прв ја скршил машината за плетење чорапи) … Macedonian dictionary
лудити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лудити — вабіць, клікаць … Старабеларускі лексікон
лудити — оббріхувати, ошукувати; вабити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
перелуджувати — ую, уєш, недок., перелуди/ти, уджу/, у/диш, док., перех. 1) Лудити ще раз або повторно, заново, по іншому. 2) Лудити все чи багато чого небудь, одне за одним … Український тлумачний словник
вилуджувати — ую, уєш, недок., ви/лудити, джу, диш, док., перех. Вкривати полудою … Український тлумачний словник
луджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до лудити. 2) у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби) … Український тлумачний словник
лудження — я, с. Дія за знач. лудити … Український тлумачний словник
лудитися — и/ться, недок. Пас. до лудити … Український тлумачний словник
полудити — луджу/, лу/диш, док., перех. 1) Док. до лудити. 2) Вилудити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник